Безпечний сон як пріоритетне питання у профілактиці синдрому раптової смерті немовлят

Підготували:

Раптова неочікувана смерть немовляти (Sudden unexpected infant death) – це грізна небезпека, для попередження якої приділяється величезна увага в усьому світі.

Згідно статистики, 95% випадків раптової неочікуваної смерті немовляти  виникає у віці до 6 місяців, з найбільшою частотою у 2-4 місяці. У структурі причин цього стану перше місце (37%) займає синдром раптової дитячої смерті (Sudden infant death syndrome), друге (34,7%) належить випадкам смерті, причину яких виявити не вдалося (Unknown cause) і третє (27%) – випадковій задусі та удушенню в ліжку (Accidental suffocation and strangulation in bed)*. 

Перераховані трагічні події мають своє власне кодування згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я  (відомої як ICD-10 або МКХ-10): синдром раптової дитячої смерті з проведенням аутопсії – R95.0, синдром раптової дитячої смерті без аутопсії – R95.9, раптова смерть без відомої причини – R96.0,  асфіксія – R09.01, травматична – T71.9, через механічну загрозу дихання (випадкова) –  T71.191, застрягання у постільній білизні – T71.131. 

В Україні в 2019 році із 2190 дітей, що померли у віці до 1 року, у 70 малюків причиною був синдром раптової дитячої смерті (СРДС), а у 57 – нещасні випадки, які пов’язані із загрозою диханню. У структурі всіх причин смерті малюків СРДС склав 5,8%**.

Згідно з численними дослідженнями, значна кількість факторів, що впливають на частоту СРДС та інших випадків раптової смерті дітей під час сну, співпадають і пов’язані з безпекою сну дитини. Тому у розвинених країнах приділяється величезна увага освіті медичних працівників та батьків у питаннях забезпечення безпеки малюків під час сну. 

Американська академія педіатрії із 1990-го року здійснює освітню програму для дітей і спеціалістів щодо попередження СРДС. Лише завдяки масштабній національній кампанії “Сон на спині” (Back–to–Sleep), що мала на меті активну популяризацію вкладання спати немовлят на спину, до 2000-го року раптова дитяча смертність знизилась вдвічі. Схожі результати спостерігались і в інших країнах. Так, наприклад в Німеччині, завдяки широким інформаційним кампаніям з пропаганди безпечного сну малюків, вдалося знизити частоту синдрому раптової дитячої смерті на 93%. В абсолютних цифрах це означає: у 1991 році раптово і несподівано померло 1285 немовлят, у 2020 році це число становить 84.

У 52 країнах світу існують національні керівництва, або  рекомендації з попередження синдрому раптової смерті немовлят та безпечного сну малюків. Найавторитетнішими у світі визнані керівництва Американської Академії педіатрії (ААР) і Національного Інституту охорони здоров’я Великобританії (NICE). 7 липня 2022 року вийшла нова версія настанови AWMF (Асоціація наукових медичних товариств) робочої групи з педіатрії DGSM (Німецького товариства дослідження та медицини сну) на тему «Профілактика синдрому раптової дитячої смерті», затвердженого консенсусом.  Ці керівництва були нами взяті за основу при підготовці даних рекомендацій. 

Нижче описані рекомендації, які слід виконувати для всіх малюків до досягнення віку 1 року. 

Вкладайте спати малюків на спину, як на нічний, так і на денні сни

Доведено, що діти, які сплять на спині (горілиць), рідше помирають від СРДС порівняно з дітьми, які сплять на животі чи на боці. Недоліком положення  на боці є його нестабільність – дитина може легко перевернутися на животик. Існує міф, що під час сну на спині малюки можуть задихнутися під час зригувань. Але анатомія дихальних шляхів та рвотний рефлекс попереджають аспірацію. Дослідження підтверджують, що саме у положенні на животі ризик аспірації вище. Тому, навіть малюки з гастро-езофагеальним рефлюксом (ГЕРХ) повинні спати на спині, це положення є найбільш безпечним для попередження аспірації (Рис. 1).

Коли малюк лежить на спині, трахея розміщується вище стравоходу, який веде до шлунку (див. рис. 1). Все, що малюк може потенційно зригнути, повинно подолати силу тяжіння, щоб дістатися до трахеї і викликати ядуху. В той же час, коли малюк спить на животі, рідина, яка поступає зі стравоходу під час зригування, може вільно потрапити до дихальних шляхів і спричинити сумні наслідки. На щастя, випадки ядухи під час сну через зригування у здорових малюків дуже рідкі. Але у більшості таких випадків малюк знаходився на животі. 

Новонароджених слід якомога швидше після народження розмістити біля матері шкірою до шкіри (оптимально не пізніше першої години після народження), покласти матері на груди. Для зручності маму і малюка можна розмістити у напів піднятому положенні. Під час контакту “шкіра-до-шкіри” на грудях матері протягом перших двох годин увага мами та медичного персоналу має бути прикута до дитини.  На грудях матері у контакті “шкіра до шкіри” малюк може знаходитися протягом перших двох годин у пологовій залі, де акушерка здійснює медичне спостереження за станом новонародженого. При порушенні стану новонародженого акушерка повинна проінформувати про це лікаря, оскільки у літературі описані випадки раптового колапсу новонароджених (Sudden Unexpected Postnatal Collapse of Newborn Infants), що може трапитися під час контакту шкіра до шкіри. Це рідкісні випадки, але слід про них також пам’ятати.

Після завершення контакту “шкіра до шкіри” або якщо мамі потрібно відпочити, або при неможливості здійснювати контакт, новонародженого слід перекладати у ліжечко на спинку. 

Передчасно народжені малюки можуть деякий час перебувати у положенні на животі під час перебування у відділенні інтенсивної терапії через проблеми з диханням у разі підключення до моніторів життєвих показників (пульсоксиметрії та сатурації). Але слід покласти немовля  на спину після того, як ситуація стабілізується, щоб дитина звикла до положення на спині перед  поверненням додому.

По мірі дорослішання малюки навчаються перевертатися на животик. Не слід повертати дитину у положення на спину, якщо вона вже може самостійно змінювати положення свого тіла. Разом з тим варто забезпечити безпечне середовище навколо (рівний жорсткий матрац, відсутність м’яких бортиків, іграшок, подушок, ковдр у ліжечку тощо), про що буде йти мова далі у цьому документі. 

Деякі батьки вкладають малюків на животик, щоб зменшити можливий дискомфорт у животику та полегшити відходження газів. ВООЗ рекомендує викладати малюків першого року на життя на животик, щонайменше, на півгодини протягом дня (tummy time) для оптимального фізичного розвитку під час неспання. Але спати слід тільки на спині.

Якщо дитина засинає в автокріслі, візочку або шезлонзі, то слід якомога швидше перемістити її на тверду рівну поверхню для сну на спині. Але під час подорожей автомобілем дитина може безпечно знаходитися тільки у автокріслі. Наразі немає опублікованих доказів, які б точно вказували, як довго немовля може знаходитися у автокріслі під час подорожі. Але існує так зване “правило двох годин”, згідно з яким малюк до року може знаходитися у автокріслі не більше двох годин поспіль. Це обумовлено ризиком порушення прохідності дихальних шляхів за рахунок схиляння голови до грудей. Слід уникати тривалих подорожей у автокріслі з новонародженими, особливо це стосується передчасно народжених малюків, народжених до 37 тижня гестації. 

Під час засинання у слінгу, слід звертати увагу на те, щоб дихальні шляхи дитини були вільними. Немає консенсусу щодо тривалості сну у слінгу, але, згідно з рекомендаціями ВООЗ щодо фізичної активності, тривалість безперервного перебування у слінгу не повинна перевищувати 1 годину. Слід надавати перевагу сну на спині у горизонтальному положенні, але сон у слінгу за дотримання техніки безпеки є допустимим, якщо він є комфортним для мами.

Використовуйте відносно тверду поверхню для сну

Для сну малюків може використовуватися дитяче ліжечко, люлька, портативне дитяче ліжечко чи ігровий манеж з рівною горизонтальною поверхнею, які відповідають стандартам безпеки. У ліжечку повинен бути матрац, який щільно прилягає до країв, а також повітропроникне простирадло на резинці, або ж таке, що щільно заправляється за краї. На додаток до матраца і простирадла, з точки зору безпеки, у ліжечку не повинно бути нічого, крім малюка. 

Для сну малюка безпечною є відносно жорстка поверхня – рівний твердий матрац у дитячому ліжечку. Дорослі ліжка, дивани не є безпечними для сну новонароджених перш за все тому, що вони відносно м’які. Під “м’якою поверхнею” мається на увазі будь-яка поверхня, на яких голівка малюка прогинається більше ніж на 1 дюйм (близько 2,5 см). На таких поверхнях ризик СРДС може збільшуватися більше ніж у 5 разів (за даними Hauck F. R. та співавт.).

Наразі майже всі фабричні ліжечка мають сертифікати якості, які відповідають сучасним рекомендаціям щодо безпечного сну. На що варто звернути увагу:

• Відстань під прутиками у ліжечку не повинна перевищувати 6-7 см (щоб малюк не зміг просунути туди голівку)
• Матрац повинен щільно входити у ліжечко, не лишаючи щілин із жодного боку (якщо між матрасиком і ліжечком можна помістити 2 пальці чи більше – це небезпечно, малюк може там застрягнути)
• Перевіряйте щотижня конструкції ліжечка, оскільки активний малюк може їх розхитати, що стане небезпечним
• Коли малюк навчиться ставати на руки і коліна – зафіксуйте ліжечко у статичному положенні (якщо в ньому є маятниковий механізм), перемістіть дно у найнижче положення заздалегідь
• Перевірте, чи простирадло у ліжечку щільно закріплене, щоб малюк не мав змоги випадково у ньому заплутатися або вкритися
• Якщо матрац має плівкову оболонку – зніміть її перед першим використанням
• Не вішайте над сплячим і лежачим наодинці малюком різноманітні предмети (особливо іграшки)
• Заберіть всі м’які предмети з ліжечка (подушки, м’які іграшки, бортики, ковдри тощо).

Вкладайте дитину спати в одній кімнаті з вами

Сон в одній кімнаті з батьками, як мінімум протягом перших 6 місяців, а в ідеалі весь перший рік, може знизити ризик СРДС на 50% за даними досліджень. Розташуйте дитяче ліжечко, люльку, мобільне ліжечко або ігровий манеж-площадку поруч з вашим ліжком. Це допоможе легше годувати, втішати та доглядати за дитиною.

Щодо спільного сну

Спільний сон (СС) – це глобальна практика, тому у міжнародних рекомендаціях це питання не позбавлене уваги. СС несе у собі потенційні ризики, як і роздільний сон (зі своїми особливостями), тому безпечна його організація та подальші дослідження є важливими. Потенційні ризики СС для СРДС активно вивчаються, але наразі чіткого причинно-наслідкового зв’язку не встановлено. 

Слід відзначити, що СС сприяє налагодженню грудного вигодовування (ГВ), підтримці бажаної для родини тривалості ГВ, оптимальному набору ваги дитини, що, безумовно, є позитивним фактором як для малюка так і для жінки, яка годує грудним молоком дитину. Доведено, що грудне вигодовування сприяє зниженню ризику СРДС. 

Однак, батьки повинні бути поінформовані щодо можливих ризиків, щоб прийняти свідоме рішення на користь спільного чи роздільного сну. 

Осуд СС лікарями призводить до того, що батьки, які обирають такий варіант сну, приховують цей факт і не приділяють достатньо уваги безпечній організації СС. 

Існує два види СС – це сон у одному ліжку з батьками (bed-sharing) та сон поруч з батьками на окремій поверхні, чи у приставному ліжечку (co-sleeping).

Американська академія педіатрії зазначає, що найбезпечнішим місцем для сну малюка є окреме ліжечко, виготовлене з дотриманням стандартів безпеки. Водночас, вони додають, що багато матерів  засинають під час нічних годувань. Дані досліджень свідчать, що безпечніше малюкові заснути в одному ліжку з батьками, ніж у кріслі чи на дивані. Організуйте безпечне середовище для сну у власному ліжку, щоб брати туди малюка для годування або заспокоєння. Якщо є вірогідність, що ви заснете, впевніться, що у вашому ліжку немає подушок, ковдр чи інших м’яких предметів, які можуть прикрити обличчя дитини. Як тільки ви прокинетеся, перекладайте малюка у власне ліжечко.

Американська академія медицини грудного вигодовування (Academy of Breastfeeding Medicine) має окремий протокол з організації СС  в одному ліжку. Вони використовують термін “сон на груді” (breastsleeping) як біологічно обгрутновану модель взаємодії між мамою і малюком, у якій грудне вигодовування і сон є єдиним цілим, зумовленим фізіологічною необхідністю для достатньої лактації. Під час спільного сну відбувається часте і регулярне годування грудьми дітей, це може продовжити тривалість ГВ. Крім того, деякі мами, що практикують СС, відмічають, що у них догляд за дітьми проходить легше, а засинання – легше. 

Разом з тим, в протоколі Американської академії медицини грудного вигодовування акцентується увага на питаннях безпеки. “Якщо ви свідомо робите вибір на користь СС в одному ліжку, впевніться, що ваш матрац достатньо щільний і не прогинається під вашою вагою, а у зоні дитини немає подушок, ковдри чи інших м’яких предметів, у які вона може уткнутися обличчям. Перевірте та переконайтеся, що дитина під час сну не може впасти з ліжка чи провалитись в якусь щілину між ліжком і стіною чи меблями. Лягайте спати з дитиною у С-позиції (ваша рука, на якій ви лежите витягнута на ліжку, ноги зігнуті у колінах). Після годування груддю вкладіть малюка на спину. Не слід накривати малюка своєю ковдрою.

Слід відзначити, що у деяких ситуаціях спільний сон може бути особливо небезпечним.

Не слід спати з малюком на одній поверхні, якщо:

• Малюк народжений передчасно або з низькою масою тіла
• Будь-який дорослий, що знаходиться в ліжку з малюком, курить (навіть якщо це не мама)
• Мама дитини курила під час вагітності
• Мама приймає будь-які ліки або препарати, які можуть ускладнити пробудження
• Мама вживала алкоголь у кількості понад 2 одиниці***
• Дорослий-доглядальник не є біологічною матір’ю/батьком дитині
• Поверхня для сну є м’якою або ж на поверхні є м’яка постільна білизна, подушки, ковдри
• У ліжку, крім малюка, є інші діти або ж домашні тварини
• Якщо дитина спить між двома дорослими

Для вищеописаних випадків підходить інший  варіант СС – сон поруч з батьками на окремій поверхні чи в приставному ліжечку (co-sleeping), він є більш безпечним, але водночас зберігає позитивний вплив на ГВ.

Заберіть із зони сну дитини всі м’які предмети

У ліжечку дитини до року може бути лише простирадло на резинці, або ж щільно заправлене під матрац. Будь-які м’які предмети (подушки, ковдри, іграшки, бампери або м’які захисні бортики, звисаюче простирадло тощо) становлять небезпеку для малюка у ліжечку, оскільки можуть підвищити ризик удушення, або ж блокують доступ кисню у дихальні шляхи. Наявність м’яких предметів у ліжечку діток, які ще не можуть самостійно рухатися, становить не менший ризик, оскільки вони сприяють виникненню підвищеної концентрації вуглекислого газу у видихуваному повітрі, що підвищує ризик виникнення розладів дихання. 

Слід уникати вкладання малюків на подушках для годування чи подушках для відпочинку, адже вони можуть перекотится на бік чи на живіт, повернути голову у м’яку поверхню. Якщо малюк лежить на нахиленій поверхні (подушка, шезлонг, автокрісло), то голова може сильно нахилитися вперед і стиснути та заблокувати дихальні шляхи. Також небезпечним є сон на кушетці, дивані чи кріслі.

Варто відмовитися від використання стрічок або мотузок, які можуть звисати у ліжечко. Не слід прикріплювати соски, медальйони чи інші предмети до тіла дитини або до ліжечка. Не одягайте ланцюжки, стрічки або намиста на шию дитини і не одягайте малюкові одяг із зав’язками.

Не перегрівати дитину

Дослідження показали підвищений ризик СРДС при перегріванні, але визначення терміну “перегрів” у цих дослідженнях варіюється. Рекомендований діапазон температур у спальні малюка – це 16-22 градуси за Цельсієм, але у весняно-літній період ця температура може бути вищою. Тому важко дати конкретні рекомендації щодо того, якою має бути температура у кімнаті, щоб уникнути перегріву. Варто орієнтуватися на суб’єктивні відчуття, приділяючи увагу, перш за все, стану дитини, а не цифрам. Ознаками перегріву є пітливість, відчуття гарячої шкіри на дотик. 

Малюків слід  одягати відповідно до температури оточуючого середовища, але не більше ніж на 1 шар одягу більше порівняно з дорослим, щоб почувати себе комфортно у цього середовищі. Оскільки малюк першого року повинен спати без ковдри, а у кімнаті може бути відносно холодно, то можна використовувати спеціальний одяг для сну – комбінезон або ж спальний мішок. Особливу небезпеку становить покривання голови дитини, оскільки вона виконує роль терморегулятора, перешкоджає перегріву. Якщо температура у кімнаті вище 18 градусів, дитина доношена, має нормальну масу тіла, то шапочка малюкові не потрібна. 

Малюків  можна не туго сповивати, у перші місяці це допомагає їм заспокоїтися і легше заснути. Для попередження дисплазії тазостегнового суглоба під час сповивання, ніжки варто залишати вільними, щоб малюк міг ними вільно рухати, фіксувати можна лише ручки, але не занадто щільно. Малюка у пелюшці можна вкладати лише на спину. Коли малюк починає перевертатися, слід припинити сповивання.

Годуйте дитину груддю, якщо є така можливість

Грудне молоко є оптимальним харчуванням для малюка. Дослідження підтверджують, що малюки на грудному вигодовуванню мають більш низький ризик СРДС. Годуйте малюка грудьми або зцідженим грудним молоко, якщо є така можливість. Грудне годування у якості єдиного джерела харчування рекомендується ВООЗ до 6 місяців. Після додавання прикорму (твердої їжі) у раціон малюка рекомендується годувати малюка не менше 12 місяців і до двох років чи більше, якщо маєте таке бажання.

Щодо соски-пустушки

Деякі дослідження свідчать, що смоктання пустушки (нехарчове смоктання) можуть знижувати СРДС навіть якщо вона випадає після того, як дитина заснула. Наразі недостатньо доказів, щоб затвердити цю рекомендацію як достовірну. 

Водночас, для дитини на грудному вигодовуванні використання пустушки є небажаним до моменту, пока лактація остаточно не встановиться. Доцільність використання пустушки та вік її використання у діток на грудному вигодовування потрібно вирішувати індивідуально, залежно від особливостей малюка, організації грудного вигодовування та родини. Крім того, слід додати, що грудне вигодовування є більш вирішальним фактором для зниження ризиків СРДС, порівняно із використанням пустушки. Тому, якщо є можливість, слід надавати перевагу саме організації  грудного вигодовування.

Якщо дитина знаходиться на штучному вигодовуванні, то можна запропонувати їй пустушку у будь-який час, оскільки смоктання пляшечки може займати недостатньо часу для того, щоб задовольняти потребу у смоктанні. Деяким малюкам не подобається смоктання пустушки. У таких випадках варто запропонувати пустушку декілька разів, але якщо дитина категорично відмовляється – не наполягати. Якщо пустушка випадає після засинання, не потрібно повертати її назад у ротик.

Своєчасно вакцинуйте дітей

Останні дані свідчать про те, що імунізація може мати захисний ефект проти СРДС, скільки інфекційні захворювання належать до факторів, які підвищують ризик СРДС. Також слід вакцинувати оточення, що контактує з малюком, оскільки це також підвищує імунний захист родини та знижує ризики малюка захворіти на інфекційне захворювання.

Куріння та алкоголь

Куріння під час вагітності та після народження дитини достовірно підвищує ризик СРДС. Крім того, не варто курити у машині та у будинку, де знаходиться дитина,  а також уникати куріння поруч з дитиною, навіть при перебуванні на вулиці. 

Категорично заборонений сумісний сон із дорослим, який курить. Якщо мама курила під час вагітності, то сумісний сон у одному ліжку також небажаний.  Те ж саме стосується вживання особою, що доглядає за дитиною, алкоголю чи наркотичних речовин. Вживання таких речовин може утруднити пробудження під час спільного сну, тому у таких випадках вкрай важливо вкладати дитину у своє окреме ліжечко та забезпечувати йому безпечне середовище.

Будьте обережними при покупці товарів для сну

Перед покупкою дитячого ліжечка, сповивального столика чи інших товарів впевніться, що вони відповідають вимогам безпеки. Будьте уважні, якщо виробник стверджує, що товар знижує СРДС, зазвичай це не так. За даними Американської академії педіатрії, позиціонери, спеціальні матраци чи поверхні для сну не знижують ризик СРДС. Те ж саме стосується і домашніх моніторів дихання. Доведено, що домашні монітори дихання чи кардіомонітори не знижують ризик СРДС, а можуть навіть підвищувати його, оскільки батьки покладаються на них і не виконують рекомендації з безпечного сну.

На жаль, вищевказані рекомендації не дають 100% гарантії того, що з малюком все буде гаразд, але вони достовірно знижують ризик виникнення можливої трагедії та створюють малюкові найбільш сприятливі умови. 

* – дані Центра з контролю захворюваності США (CDC, 2019) // https://www.cdc.gov/sids/data.htm
** – дані Державного Комітету Статистики України, 2020 
*** Вміст алкоголю в одиницях, за даними  https://www.bbc.com/: 

• Чарка спиртного (25 мл) – 1 одиниця.
• Стандартний келих вина (175 мл) – 2,1 одиниці.
• Великий (250 мл) келих вина – 3 одиниці.
• Пинта 4%-го пива (0,57 л) – 2,3 одиниці.

Використана література:

1. Poets CF, Paditz E, Erler T, Hübler A, Quante M, Schlüter B, Hoch B, Kerzel S, Schneider B, Wiater A (2023) Prävention des splötzlichen Säuglingstods (SIDS, Sudden infant death syndrome, ICD10: R95). Leitlinie (S1, DGSM, Stand v. 07.07.2022, AWMF Nr. 063-002). In: Schneider B (Hrsg) Aktuelle Kinderschlafmedizin 2023. kleanthes, Dresden (in Vorbereitung zum Druck, vorab: siehe AWMF, online)
2. Harrington CT, Hafid NA, Waters KA (2022) Butyrylcholinesterase is a potential biomarker for sudden infant death syndrome. eBioMedicine 80:104041
3. Matthews E (2022) Refocusing SIDS research: Is butylcholinesterase a predictive biomarker? eBioMedicine 81:104104
4. Paditz, E., Wiater, A., Ipsiroglu, O. et al. Aktuelle Entwicklungen in der Schlafforschung und Schlafmedizin – eine Einschätzung der AG „Pädiatrie“. Somnologie 26, 174–178 (2022). https://doi.org/10.1007/s11818-022-00383-3
5. Postnatal care. NICE Guidance. Quality standard [QS37]. Published: 16 July 2013 Last updated: 20 April 2021 // https://www.nice.org.uk/guidance/qs37/chapter/Quality-statement-4-Infant-health-bed-sharing
6. Postnatal care: evidence review for benefits and harms of bed sharing FINAL (April 2021). NICE guideline NG194 // https://www.nice.org.uk/guidance/ng194/evidence/m-benefits-and-harms-of-bed-sharing-pdf-326764485977
7. Postnatal care: evidence review for co-sleeping risk factors FINAL (April 2021) NICE guideline NG194 // https://www.nice.org.uk/guidance/ng194/evidence/n-cosleeping-risk-factors-pdf-326764485978
8. Bedsharing and Breastfeeding: The Academy of Breastfeeding Medicine Protocol #6, Revision 2019
9. SIDS and Other Sleep-Related Infant Deaths: Updated 2016 Recommendations for a Safe Infant Sleeping Environment. Pediatrics, Nov 2016, 138 (5) e20162938 // https://pediatrics.aappublications.org/content/138/5/e20162938
10. Rachel Y. Moon, MD, FAAP. How to Keep Your Sleeping Baby Safe: AAP Policy Explained. 6/1/2021 // https://www.healthychildren.org/English/ages-stages/baby/sleep/Pages/A-Parents-Guide-to-Safe-Sleep.aspx
11. Sudden Unexpected Infant Death and Sudden Infant Death Syndrome. Data and Statistics/ https://www.cdc.gov/sids/data.htm
12. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ за 2019 рік. Демографічний щорічник. POPULATION OF UKRAINE. 2019. Demographic Yearbook. Київ. Kyiv. 2020 //http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/10/zb_nas_2019.pdf
13. Baddock SA, Purnell MT, Blair PS, Pease AS, Elder DE, Galland BC. The influence of bed-sharing on infant physiology, breastfeeding and behaviour: A systematic review. Sleep Med Rev. 2019 Feb;43:106-117. doi: 10.1016/j.smrv.2018.10.007. Epub 2018 Nov 16. PMID: 30553183.
14. Herlenius E, Kuhn P. Sudden unexpected postnatal collapse of newborn infants: a review of cases, definitions, risks, and preventive measures. Transl Stroke Res. 2013;4(2):236-247. doi:10.1007/s12975-013-0255-4 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3599160/
15. Наказ МОЗ від 04.04.2005.  N 152 Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.
16. New WHO guidelines on physical activity, sedentary behavior and sleep for children under 5 years of age. 24 April 2019 https://www.who.int/news/item/24-04-2019-to-grow-up-healthy-children-need-to-sit-less-and-play-more 
17. Домрес Н. В. Огляд літератури щодо організації безпечного сну малюків з метою профілактики СРДС, 2015 https://baby-sleep.pro/safe-to-sleep/ 
18. Renu Arya, Georgina Williams. Is the infant car seat challenge useful? A pilot study in a simulated moving vehicle. BMJ, March 2017, Volume 102, Issue 2 , https://fn.bmj.com/content/102/2/F136 
19. Hauck F.R., Herman S.M., Donovan M., et al. Sleep environment and the risk of sudden infant death syndrome in an urban population: the Chicago Infant mortality Study. — Pediatrics. – 2003. Vol. 111(5 pt 2), p. 1207–1214
20. Blair P.S.,  Fleming P.J., Smith I.J., et al; CESDI SUDI Research Group. Babies sleeping with parents: case-control study of factors influencing the risk of the sudden infant death syndrome. BMJ. 1999 ;319 (7223):1457–1461[PubMed] Google Scholar. Crossref
21. Carpenter RG, Irgens LM, Blair PS, et al. Sudden unexplained infant death in 20 regions in Europe: case control study. Lancet. 2004;363(9404):185–191
22. EA Mitchell. Co-sleeping and sudden infant death syndrome. Volume 348, ISSUE 9040, P1466, November 30, 1996. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(05)65889-8 
23. Jaafar SH, Ho JJ, Jahanfar S, Angolkar M (2016) Effect of restricted pacifier use in breastfeeding term infants for increasing duration of breastfeeding. Cochrane Database Syst Rev. https://doi.org/10. 1002/14651858.CD007202.pub4
24. Hauck FR, Omojokun OO, Siadaty MS (2005) Do pacifiers reduce the risk of sudden infant death syndrome? A meta-analysis. Pediatrics 116:e716–e723
25. Vennemann MM, Findeisen M, Butterfass Bahloul T, Jorch G, Brinkmann B, Kopcke W, Bajanowski T, Mitchell EA (2005) Modifiable risk factors for SIDS in Germany: results of GeSID. Acta Paediatr 94:655–660
26. Moon RY, Carlin RF, Hand I, The Task Force On Sudden Infant Death Syndrome And The Committee On Fetus And Newborn (2022) Evidence Base for 2022 Updated recommendations for a safe infant sleeping environment to reduce the risk of sleep-related infant deaths. Pediatrics. https://doi.org/10.1542/peds.2022-057991
27. Poets СF, Paditz E., Erler Th., et al. Prävention des plötzlichen Säuglingstodes (SIDS, „Sudden infant death syndrome“, ICD 10: R95) (2023). S1-Leitlinie, AWMF Nr. 063-002, (Stand 11/2022); erarbeitet von Deutsche Gesellschaft für Schlafforschung und Schlafmedizin (DGSM); Gesellschaft für Neonatologie und Pädiatrische Intensivmedizin (GNPI); Deutsche Gesellschaft für Kinder- und Jugendmedizin (DGKJ); Deutsche Gesellschaft für Gynäkologie und Geburtshilfe (DGGG); Deutsche Gesellschaft für Perinatale Medizin (DGPM); Gemeinsame Elterninitiative Plötzlicher Säuglingstod (GEPS), Landesverbände Baden-Württemberg, Rheinland Pfalz, Saarland. https://doi.org/10.1007/s00112-023-01724-8